Ситуація в Тернополі

      Водоспоживання на одну людину в наш час тепер в Тернополі складає приблизно від 160 до 300 літрів на добу. Водопостачання заміського будинку поблизу Тернополя необхідно як повітря. Але, якщо водопостачання квартир Тернополя - це благо, яке надається нам державою, то водопостачання заміського будинку – особиста ініціатива його власника. Забезпечення житла водою – ось одне з перших завдань, яке доведеться вирішувати власнику заміського будинку. Промисловість використовує приблизно 20% води, що споживає людство в цілому. Кількість води, що споживається підприємством, залежить від того, яку продукцію воно випускає, і від характеру системи водопостачання (прямий або оборотний) та від ряду інших факторів. Головним споживачем води є сільське господарство.

       Велику тривогу викликає водопостачання м. Тернополя. Через високу концентрацію заліза питна вода має неприємний колір і смак, нею неможливо митися, зварити їжу, випрати білизну тощо. Значну тривогу викликає сусідство водозабору з міським полігоном побутових покидьок. Хоча на сьогоднішній день важко сказати, як вони впливають на якість питної води, але те, що проходить забруднення підземних вод є достовірним. З метою контролю можливого впливу покидьок на санітарний стан ґрунтових вод в свій час було влаштовано на різних відстанях від полігону ряд наглядових свердловин. Контроль якості води в них ведеться за 18 показниками щорічно у листопаді після осінніх дощів, тобто у період максимального насичення ґрунту водою. Отже, Проблеми водопостачання в Тернополі пов’язані з якістю підземних вод, технічним станом і умовами експлуатації водогінних систем. Небезпеку представляє також локальне антропогенне забруднення ґрунтових вод в районі сміттєзвалища.

Що таке водопостачання?

     Водопостачання – сукупність заходів щодо забезпечення водою різних споживачів. Разом з технічним прогресом виникають проблеми як цю воду добути, зробити безпечною та корисною і яким чином підвести цю воду в будинок. Це технологічний процес, що забезпечує забір, підготовку, нагрів, розподіл, транспортування і передачу споживачам води. Інженерні споруди, які здійснюють завдання водопостачання, називаються системою водопостачання або водопроводом. Питне водопостачання України здійснюється за рахунок як поверхневих (70%), так і підземних вод (30%). За регіональною оцінкою Україна має значні ресурси підземних вод, які можуть використовуватися як джерела питного водопостачання. Проте вони розташовані нерівномірно залежно від структурно-геологічних та фізико-географічних умов різних регіонів України. Основна частина (понад 60%) ресурсів підземних вод зосереджена у північних та західних областях України (Чернігівська, Київська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Львівська). Найменш забезпечені ресурсами підземних вод Чернівецька, Кіровоградська, Миколаївська, Івано-Франківська.

Аналіз попередніх досліджень і публікацій

  Вагомий внесок у дослідження проблем водокористування, взаємозв’язків у водогоспо-дарській сфері, розроблення методичних підходів до оцінки стану водних ресурсів та шляхів вирішення актуальних соціо-еколого-економічних проблем водокористування зробили вітчизняні та зарубіжні вчені: К. Г. Гофман, В. І. Данілов-Данільян, О. Ф. Балацький, Б. М. Данилишин, С. І. Дорогунцов, О. О. Веклич, М. А. Хвесик, В. А. Голян, Л. Г. Мельник, В. О. Лук’янихін, А. В. Яцик та ін. Між тим, на наш погляд, недостатньо вирішені питання, пов’язані із організацією та регулюванням водопостачання, забезпеченням населення якісною питною водою. Також недосконалою є методика оцінки еколого- економічного збитку від погіршення здоров’я населення внаслідок споживання забрудненої питної води, та не систематизовані практичні компенсаційні заходи, спрямовані на запобігання такого збитку.

Групи проблем водопостачання в Україні

Економічні:

- недостатність обсягів фінансування модернізації систем водопостачання;

- неефективна система платного водокористування;
- наявність значного соціально-економічного збитку;
- відсутність механізмів компенсації збитків;
- неадекватна схема розрахунку плати за спричинені збитки;
- нестача (відсутність) екологічних фондів на відновлення та охорону водного середовища.

Комунальні (регіональні):
- високий рівень зношеності комунальних систем водозабезпечення та водовідведення;
- значні обсяги втрат підготовленої води;
- неможливість контролю споживачами не лише якості, а навіть кількості поданої їм води.

Управлінські:
- монополізація власності на водні об’єкти та первинного ринку водних послуг.

Екологічні: 

- хімічне, теплове, радіаційне, бактеріологічне забруднення водних об’єктів;
- погіршення здоров’я людини, обумовлене недостатнім очищенням питної та вторинним забрудненням підготовленої води;
- значний відбір води на господарські потреби у дефіцитних регіонах.

Соціальні: 

- дефіцит питної води;
- зростання захворюваності від споживання забрудненої питної води;
- відсутність доступної для громадян інформації про стан питної води та системи водопостачання.

Нормативно-правові: 

- недосконалість та необґрунтованість механізму встановлення зборів за спеціальне водокористування;
- застарілість стандартів якості питної води.

Територіальні:
- транскордонне забруднення водних об’єктів, відсутність міждержавних інститутів контролю якості транскордонних вод.

Прісна вода - дефіцитний ресурс

   Якісна прісна вода стає одним з найбільш дефіцитних ресурсів, а забезпечення її якості – однією з глобальних проблем суспільства. Серед широкого кола функцій, що виконує прісна вода у природі та суспільстві, безперечно, головною є забезпечення населення якісною питною водою. На даний час в Україні виснаження та забруднення водних джерел, значні втрати води у мережах, вторинне забруднення, недостатнє фінансування створюють загрозу настання кризової ситуації у системі забезпечення населення питною водою. Разом з тим, до цього часу відсутні механізми відшкодування понесених втрат, заподіяних здоров’ю населення внаслідок споживання неякісної питної води. Якісна питна вода є базовою складовою внутрішнього і зовнішнього середовища людини. Тому забезпечення населення якісною питною водою виступає стратегічним національним інтересом будь-якої держави, у тому числі і України, що і обумовлює актуальність та важливість проблеми, яка досліджується.